Історія про те, що карпатські ріки десятки років виконують функцію сміттєпроводів, вже давно ні для кого не є таємницею. Скидати відходи у ріки – давня гірська традиція. Дехто просто викидає непотріб у воду, дехто дбайливо складе до мішка і випадково залишить на березі зі словами «вода забере».

Ми, екологічна ініціатива з порятунку «Закарпатського моря» CHYSTO.DE?!, що в жовтні 2020-го поклала собі за мету виправити цю понад тридцятилітню помилку місцевих громад; прибрати спільно з ними від сміття береги Вільшанського водосховища та зберегти його унікальну природу для наступних поколінь. За цей час нам вдалося згуртувати тисячі місцевих жителів та інших небайдужих людей з різних куточків України, сотні громадських організацій та активістів, десятки артистів та медійних людей і разом провести 17 дво- та триденних екопікніків-прибирань, відсортувати та вивезти з берега понад 110 тонн відходів, серед яких 57 тонн вторсировини, що отримала нове життя.

Прикро визнавати, але проблема даної водойми є проблемою всього Карпатського регіону. І усвідомивши це, ми ще влітку 2021-го звернулись до обласної влади з проханням допомогти гірським населеним пунктам налагодити централізований вивіз сміття та посприяти створенню на базі Вільшанського водосховища природоохоронної території.

Нам здалось, що нас почули. Вже 3 липня 2021 року ми провели спільний екопікнік з представниками обласної влади, керівниками та мешканцями місцевих громад.

Здалося… Бо вже за кілька тижнів непублічні привладні спритники з інших областей, реєструють ТОВ “Життя дерев” (КВЕД: 55.10 Діяльність готелів…) та ГО з ідентичною назвою та знаходять ідеальну схему відхопити ласий шматок землі, яку можна провернути непублічно – довгострокове тимчасове користування лісами. Не гаючи часу, вже у вересні того ж 2021-го обидві організації звертаються з заявою про виділення їм, очищених зусиллями волонтерів, земель на березі Вільшанського водосховища на 49 років. Далі заяви «мандрують» кабінетами і, звісно, успішно отримують усі погодження!

Вже під час повномасштабного вторгнення (введення воєнного стану на території нашої держави) знаходиться ідеальне формулювання причини передачі ділянок “розміщення сезонного табору для психологічного відновлення дітей із зони бойових дій”, прикриваючись яким, можна завершити процес оформлення 4.3 га землі: 2 га для ТОВ та 2.3 га для ГО. В той час, коли сотні вже існуючих дитячих таборів просто пустують через карантин і через війну.

План спрацював і фраза про дітей вплинула на рішення голови Закарпатської ОВА, який 28 червня 2022 підписує розпорядження про виділення лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування, хоча вже тільки на 15 років. 30 червня 2022 підписуються договори з постійним лісокористувачем Хустським лісгоспом та один з примірників надсилається до голови Драгівської громади.

Процес оформлення передачі землі протягом року здійснюється тихо і не публічно, без жодних громадських обговорень та публікацій. Поки оформляються документи, тисячі активістів продовжують робити берег чистим вже для когось конкретного, не здогадуючись про це. Тільки за цей проміжок часу було проведено 11 дво- та триденних Екопікніків від CHYSTO.DE, про які розповіли чи не усі українські медіа.

Хто як ліс отримав, так ним і розпоряджається. Вже за кілька днів дерева стають раптово «аварійними» і саме на їхньому місці з’являється паркінг, в кількох місцях пошкоджується рослинність та руйнується ландшафт, знімається верхній шар ґрунту, вже зводиться дерев’яна споруда, виривається каналізація, прокладається сотні метрів водопроводу, забір води для якого здійснено зі струмка, розташованого та території Національного Природного Парку «Синевир». В серпні проводиться дитячий табір без відповідних дозволів та рядом інших порушень, після чого на березі залишають купи з міхами неприбраного сміття.

Лісокористування здійснюється лісокористувачами, з систематичним порушенням природоохоронного законодавства, та грубим ігноруванням «Правил використання корисних властивостей лісів», однак ніхто не помічає чи то радше свідомо закриває очі на ці порушення.

Усе це відбувається на унікальної краси та цінності землях державної форми власності, що оточені зусібіч НПП “Синевир”, а також є берегозахисними ділянками, які вже вимагають до себе бережного ставлення.

На наші звернення і скарги реакції немає місяцями, а є класичний “футбол”, тільки звісно у нашому випадку з іншим результатом: банальні відписки та переадресації звернень, а подекуди листи просто губляться. Натомість будівельні роботи тривають.

Наша ціль залишається незмінною і особливо зараз, під час війни, коли українська земля залита кров’ю своїх захисників, набуває ще більшого значення. Віримо, що спільно нам вдасться зберегти береги Вільшанського водосховища і захистити дану природу для всіх нас та прийдешніх поколінь.

Ми прагнемо показати, що споживати-споглядати природу можна не завдаючи шкоди, а навпаки оберігаючи. Впевнені, що хочемо жити у свідомому та справедливому українському суспільстві, де чиновник ставить на перше місце благо країни та її громадян, а не особистий інтерес.

Тому, ми, як активна громадськість, вимагаємо:

1. скасувати розпорядження Закарпатської ОВА №296 та №297 від 28.06.2022.
2. посприяти у створенні природоохоронної території, а саме ландшафтного заказника “Берег Закарпатського моря”