Нарешті голос громадськості та природоохоронних організацій було почуто у Києві — і представники державних інституцій приїхали побачити на власні очі, як, шаленими темпами та з відчуттям вседозволеності, знищують унікальне високогірʼя Карпат. Та про все по порядку.

Ми вже розповідали вам про вітрові електростанції, які планують розмістити у високогір’ї і в нашій статті, і в рамках діалогів з експертами на ECO FILM FESTIVAL by CHYSTO.DE?! Завдяки інформаційному резонансу, який спричинили екоініціати та небайдужі громадяни, вдалося звернути увагу на ситуацію і представників загальнодержавних і регіональних структур.

Тож, 7-8 листопада відбулось виїзне засідання двох комітетів ВРУ: з питань інтеграції України до Європейського Союзу та з питань екологічної політики та природокористування. Були також запрошені представники комітету енергетики та ЖКП, але в останніх щось не склалось.

До засідання долучилися: представники місцевого самоврядування від громад на території, яких почали будівництво вітропарків; представники громадських ініціатив, які займаються природоохоронною діяльністю; представники забудовника “Вітропарки України”; прокуратури та інших контролюючих органів; депутати ВРУ та європарламентарі. 

Подія складалася з двох частин: виїзду на місця будівництва на полонині Руна та в Нижньоворітській громаді, а також подальшої дискусії в залі Закарпатської обласної ради.

Головна тема обговорення — поспішне розміщення вітрових установок у високогір’ї Карпат без проведення належної оцінки впливу на довкілля (ОВД) та отримання позитивних висновків. Українське законодавство вимагає її проведення у випадку розміщення більше двох вітроустановок або у випадку, якщо один вітряк перевищує 50 метрів. 

СМАРАГДОВА МЕРЕЖА

Важливо підкреслити: це не просто високогір’я — це території, які відносяться до Смарагдової мережі, з підтвердженою наявністю видів, які потребують захисту. 

“Один із вітряків в Нижньоворітській громаді вже встановлено на ділянці, яка офіційно внесена до Смарагдової мережі.” – зазначає Наталя Вишневська, голова ГО “Зберегти Пікуй”

Ситуацію на полонині Руна коментує Ольга Мелень-Забрамна з МБО “Екологія-Право-Людина наступним чином: “Полонина Руна формально поки не має охоронного статусу, але науковці вже досліджували її й виявили там цінні природні угруповання, занесені до Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни та природних середовищ існування в Європі. Вони запропонували включити цю територію до Смарагдової мережі. Офіційного рішення ще немає, але коли науковці подають пропозицію, це означає одне — дослідження проведені.”

Тому початок будівельних робіт і встановлення фундаментів на цій території небезпідставно викликав обурення екологів і місцевих мешканців.

Для тих, хто чує вислів «Смарагдова мережа» вперше пояснюємо — це мережа природоохоронних територій, створена для збереження біорізноманіття відповідно до Бернської конвенції. В країнах ЄС аналогом є Natura 2000. Мета — довгостроковий захист видів і природних середовищ їхнього існування. Саме тому екологи почали сигналізувати про загрози таких рішень щойно побачили будівельну техніку серед цих унікальних ландшафтів. В Європі, до прикладу, деякі країни мають окремі фінансові фонди підтримки таких територій та захисту їх унікального біорізноманіття.

Позиція забудовника: фундамент під вітряк нібито не потребує ОВД, бо «фундамент не є частиною вітрової установки, а є окремим елементом». Однак, на запитання: «чи можна встановити вітряк без фундаменту, просто втикнувши в землю?», все ж відповіли «ні».

Вони подбали про договори оренди й дозвільні документи ДІАМ (Державна інспекція архітектури та містобудування) на встановлення фундаменту і пояснюють, що процес отримання ОВД «розпочато, але призупинено через суд», ініційований екологами. Генеральний директор компанії Владислав Єременко постійно наголошував: в умовах війни та обстрілів енергетичної інфраструктури країна гостро потребує «зеленої енергетики». Цей аргумент був найпопулярнішим від представників компанії “Вітропарки України” у відповідь на будь-яке незручне запитання. 

«Ваш проєкт з мільйонними інвестиціями. Він потребує чимало дозволів та погоджень. Ви вже інвестували в нього чимало коштів. Скажіть, чи є у вас, як у забудовника, план Б? Чи розглядали ви альтернативні місця для встановлення вітропарку? Що буде, якщо ви таки не отримаєте позитивний висновок ОВД?», – це запитання пролунало після презентації генерального директора «Вітропарки України» від Олени Жук, співзасновниці ГО «ЧИСТО.ДЕ». З відповіді було зрозуміло, що жодних альтернативних місць не розглядають та чекають на позитивне рішення судів.

Представники громадського сектору не заперечують важливості розвитку відновлюваної енергетики. Але ключові питання залишаються:
— чи коректно обрано місце для вітропарку? точніше ми впевнені в його невідповідності.
— чому будівництво почалося без отриманої ОВД?
— комунікація та готовність почути представників громадськості.

ВИЇЗНЕ ЗАСІДАННЯ. ДЕНЬ ПЕРШИЙ

На жаль, у перший день активісти особисто відчули на собі проблемність цих “методів”. Замовлені перевізники спершу довезли учасників до середини маршруту, але згодом раптово висадили людей і поїхали, посилаючись на нібито дзвінок від поліції з попередженням, щоб їх не бачили на полонині. До активістів справді приїхало авто поліції, але на запитання вони відповідали формально, пояснюючи, що “перевіряють правопорядок”… у горах. Не щодня на гірських полонинах з’являються патрулі — це викликало очевидні запитання.

Через це активісти були змушені долати частину маршруту пішки, документуючи порушення, а частину ділянки — просити підвезти депутатів, представників компанії забудовника та поліцію.

Дискусія на Руні вимагала майстерного модератора. Іванна Климпуш-Цинцадзе успішно втримала її в конструктивному полі, не давши процесу перетворитися на хаотичне протистояння. Коли питання були зручними, відповідав пан Єременко або його команда. Коли ж питання ставали складними, лунали гучні репліки про війну, економічну безпеку та твердження про «1% високогір’я», яке нібито можна безболісно віддати під забудову (його у нас в Країні всього 4%). Пролунала й заява, що «30 екологів нічого надцінного там не знайшли».

На питання про верхній родючий ґрунт, який мав зберігатися згідно з детальним планом території, генеральний директор відповів коротко: «Пишіть запит». Додамо, що активісти, які пройшли територію, не побачили жодних слідів належного зберігання ґрунту.

 «Коли будують вітрові електростанції, то повністю знищують поверхневий шар землі, який є фундаментальним для ґрунту. Такі речі потрібно продумовувати на самому початку і розмовляти з експертами та науковцями на початкових стадіях проєкту. І коли ми говоримо про роботу з екологами, то не потрібно їм погрожувати та чинити тиск на них, краще обʼєднатись і знайти оптимальні рішення», – додасть європарламентарка Віола фон Крамон у своєму онлайн виступі другого дня виїздного засідання.

Особливу увагу викликала тема доріг. Справді, стара радянська залізобетонна дорога — занадто вузька, щоби доставити на вершину величезні турбіни та лопасті. А тим часом для облаштування нової дороги та прокладання ЛЕП з іншого боку, за свідченнями експертів, частково відбулася і ще планується вирубка пралісів — унікальних лісів, які ніколи не зазнавали істотного впливу людини. 

На питання представниці Грінпіс щодо наявності офіційних запитів до ДП «Ліси України» про використання дороги, пан Єременко відповів: «А ви б не користувалися всіма дорогами, які будуть працюючими у своїх цілях?». 

Друга локація була під діючими вітряками. Хоча на момент приїзду вони «перебували на технічній паузі», і почути їхній шум — на який скаржаться мешканці — не вдалося. Поруч розташований Національний природний парк «Сколівські Бескиди». Вплив шуму, тіней, вібрацій, людської присутності на тварин: хижаків, копитних, рідкісні види — залишається серйозним питанням.

Другий день

Другий день засідання не став менш складним чи дискусійним. 

Голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай зауважив, що потрібні “поступки” зі сторони громадськості та природоохоронців: “Не можливо розвивати регіон та його енергоспроможність без шкоди довкіллю в тій чи іншій мірі.” 

Таку ж позицію займав і голова підкомітету  з питань цивільного захисту населення та територій Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Сергій Мандзій.

Високий градус розмов був після виступу Олександра Новицького, керівника ДІАМу, який прокоментував ситуацію наступним чином:

 “Об’єкт будівництва визначається з точки зору будівельного процесу, як обсяг робіт і архітектурних рішень, який передбачений в проекті будівництва. Це може бути будь-яка споруда, це може бути будь-яка будівля, це може бути навіть фактично і частина. Чи є заборона нам не визнавати рішення проектанта, рішення замовника виділяти в окрему споруду фундамент будівництва? Ні. Це абсурдна ситуація з точки зору логіки, і з точки зору сприйняття. А для чого це треба робити, якщо треба зразу побудувати цілий об’єкт? Тут питання треба задавати і шукати логіку у замовника, для чого він пішов таким шляхом?”

 А ми вже з вами читали вище про необхідність проходження ОВД, тож нехай кожен самостійно зробить висновки про чесність намірів.

Та попри всю вагу таких позицій, саме жінки, які представляють громадський сектор, були найпереконливішими й найпослідовнішими у своїх аргументах.

Ольга Мелень-Забрамна, юристка МБО “Екологія-Право-Людина”, розклала “спірне” питання по-полицям: “У нас є висновки незалежних будівельних інститутів, які говорять, що фундамент не віддільний від самої ВЕС. Будувати фундаменти, не оцінивши цю діяльність, неможливо”

Її виступ доповнила колега Катерина Полянська:
“Карпати займають лише 4% від території України. З них високогір’я — 3-10% від площі Карпат. Ці високогір’я є реліктовими екосистемами і формувалися тисячі років. Чому ми спішимо знищити за 1 рік те, що так довго формувалося?

 Нам кажуть, що заберуть 1% полонини, але 31 вітряк знищить її повністю, бо йдеться не лише про вітряк, а про під’їздну дорогу, комунікації, ЛЕП (лінії електро передач). І мова йде не лише про полонину Руну. Є загроза для гори Гостра, Пікуй, для полонини Боржава і Свидовця — все це унікальні екосистеми, їх надзвичайно важко відновити.”

Кандидатка біологічних наук, експерт-еколог ГО “Екосфера” Оксана Станкевич-Волосянчук, показуючи неймовірно атмосферні фото, запевнила: 

“На сьогодні в Україні є 377 об’єктів Смарагдової мережі, площа яких становить близько 8 млн. га. Ці території визнані на міжнародному рівні. Це легко перевірити – достатньо тільки відкрити мапу. Чи заслуговують ці гори стати промисловим майданчиком? ”

Проблема розміщення вітропарків у високогір’ї Карпат є складною та багатогранною. У цих днях було багато відвертого тиску і неприємних відкриттів. Та незважаючи на гострі дискусії й різні позиції, очевидно, що потреба у розвитку зеленої енергетики не заперечується. Для громадськості важливо аби її реалізація відбувалася з урахуванням захисту унікальних природних екосистем та дотримання всіх екологічних процедур і енергетика, отримана в результаті вітрогенерації була дійсно зеленою.

Ірина Федорів, представниця ГО “Голка”, прокоментувала позицію голів громад:

 “Якщо всі питання віддати місцевому самоврядуванню, то серйозні питання в державі будуть не закриті. Є інтерес громади, а є інтерес держави. І коли на шальках терезів Європейська інтеграція – це про безпеку. 30 вітряків не можуть переважити правову державу.”

Громадські діячі, юристи, екологи та природоохоронці продемонстрували професійність та глибоке розуміння проблеми. Ми віримо, що за правду варто боротися. Тож запрошуємо вас ширити статю, відповідні дописи наші та колег, ділитися думками в соціальних мережах — повірте, кожен репост має значення. І якщо ми наполегливі, послідовні та об’єднані — нас зрештою почують. Збережемо Карпати для майбутніх поколінь разом!

Поділилася спостереженням за дискусією зі спільного виїзного засідання двох комітетів ВРУ — Катерина Сердечна

Редакторка — Олена Жук

Світлини та відео — Катерина Сердечна та Олена Жук