Великий зимовий облік птахів – це проста й захоплива традиція, яка допомагає краще пізнати природу нам з вами і головне науковцям. Хочеш зрозуміти що воно таке і в чому його цінність саме зараз?
Давай розбиратися!
Зима для птахів — не час спокою, а час зміни періоду активності, звичок і пошуку безпечних місць для виживання.
Цього року Україну накрили одні з найсильніших морозів за останнє десятиліття. Через це ми маємо унікальну можливість спостерігати за птахами, які зазвичай не зимують у регіоні.
Тож ми подумали, що це ідеальний момент, аби розповісти Тобі про одну особливу зимову традицію бьордвотчерів, через яку Ти б міг, чи могла, більше зануритись у дивовижний світ птахів. Ну і звичайно зробити добру справу)
Великий зимовий облік птахів, або його ще називають Різдвяний (Christmas Bird Count)
Це щорічна орнітологічна акція. Вона проходить наприкінці грудня — у січні та є наймасовішою і найтривалішою безперервною програмою моніторингу птахів у світі.
Цю традицію започаткував редактор орнітологічного журналу Bird-Lore Френк Чепмен у 1900 році. Тоді він запропонував просту, але революційну для свого часу ідею:
замість різдвяного полювання зі зброєю — спостереження за птахами з біноклем.
У перший рік до обліку долучилися лише 26 людей.
Сьогодні ж Різдвяний облік птахів об’єднує понад 50 тисяч учасників у більш ніж 20 країнах світу.
Цікавий факт:
облік проводять у спеціально визначених «облікових колах» діаметром близько 24 км, і кожна територія досліджується щороку в один і той самий період. Саме це робить дані надзвичайно цінними — вони дозволяють відстежувати зміни в популяціях птахів протягом понад 120 років.
В Україні, за ініціативою Українського товариства охорони птахів, також проходить Великий зимовий облік.
І тут є важлива новина: щоб взяти участь, не потрібно бути орнітологом.
До обліку долучаються учні шкіл, діти з екологічних гуртків, студенти, родини й аматори разом із дітьми. Усе, що потрібно, — уважність і бажання помічати.
Головна мета обліку — з’ясувати, які птахи залишилися зимувати на певній території та якою є їхня чисельність.
Під час війни ця акція набуває особливого значення. Регулярні спостереження допомагають зрозуміти, як війна впливає на природу. Вибухи, шум і забруднене повітря змінюють життя не лише людей. Птахи вимушено залишають прифронтові території. Вони шукають тихіші й безпечніші місця. Змінюються звичні маршрути та місця їхнього перебування.
І навіть ті пташки, яких ми бачимо щодня і вже майже не помічаємо, дуже потребують нашої уваги й захисту. Синиці біля дому, сороки на деревах, плиски біля води — це не «просто фон». Саме вони складають основу екосистем: регулюють чисельність комах, поширюють насіння, є індикаторами стану довкілля. Це жива частина природи, без якої світ стає біднішим.
Для ландшафтного заказника місцевого значення «Берег Закарпатського Моря» такі спостереження особливо цінні. Вони підтверджують, що ця територія є для птахів важливим природним прихистком.
Дослідження на території Заказника
Кожного разу, організовуючи екопікніки на території заказника, ми намагаємося залучити людей до спостережень через проєкт фотолови. Його назва народилася від слів photo+love. Завдання волонтерів-дослідників сфотографувати все, що трапляється їм на Березі. Рослин, гриби, птахів, тварин та навіть сліди їхньої присутності 🤭
У 2024 році в рамках Екопікніка ми вже вчилися птахоспогляданню разом з професійними орнітологинями Ганною Кузьо, Марією Хорняк-Лук’яновою та фотографом Євгеном Довгалюком, який досліджує світ навколо озера Супій. Підйом удосвіта аби застати ранніх пташок. Прогулянка гірськими доріжками та стежкою вздовж Берега. Спостереження за природою. Навчання та живе спілкування. Цей екопікнік показав, як можна перебувати в заказнику екологічно. Не втручатись у природні процеси і водночас бути корисними для науки.
Одна з трьох груп, які досліджували птахів на території Заказника.
Дорослі та діти знайомилися з територією. Вчилися помічати птахів, сліди їхньої присутності, фіксувати спостереження. Для багатьох це стало першим досвідом, коли прогулянка перетворюється на справжнє дослідження — уважне, спокійне і при цьому дуже захопливе.
Під час наших спостережень нам вдалося побачити або почути:
чаплю сіру, припутня, крука, сойку, сороку, чикотня, плиску білу, волове очко, вівчарика-ковалика, вівчарика весняного, кропив’янку прудку, кропив’янку чорноголову, вільшанку, зяблика, золотомушку жовточубу, підкоришника, синицю велику, синицю блакитну, синицю довгохвосту.
Чому це важливо
Взимку ми не проводимо Екопікніків. Тому фіксацій зимових мешканців наразі дуже мало. Великий зимовий облік птахів — це можливість заповнити цю прогалину. А ще це кроки до глибшого дослідження екосистем Заказника та формування культури дбайливого співіснування з природою. Вони допомагають у розумінні цінності території. Показують, що дослідження можуть бути доступними. І дуже цікавими.
Ми віримо, що саме через такі прості формати — народжується любов до природи. А з любові виростає відповідальність.
Як долучитися?
Зимовий облік уже стартував у багатьох областях України. І триватиме до кінця січня.
Якщо Ти опинишся на Березі Закарпатського Моря, зафіксуєш пташку і поділишся з нами фото — Ти вже допоможеш дослідженню.
Важливо:
робити фото з увімкненою геолокацією. Вона допоможе нам зафіксувати спостереження в iNaturalist. Це платформа, яка об’єднує вчених і любителів природи з усього світу.
Публікуючи знімки, додавай хештеги:
#фотолови #БерегЗакарпатськогоМоря #ЗимовийОблікПтахів
або надсилай фото нам на пошту hello@chysto.de
Приєднуйся до Великого зимового обліку птахів.
Подаруй собі момент тиші, а природі — ще один крок до збереження.
Досліджуй. Помічай. Ділись.
І пізнавай Берег Закарпатського Моря з любов’ю 💚
P.S. Якщо Ти бачиш цю статтю після завершення Зимового обліку, нехай це Тебе не зупиняє. Фотоловити і захоплюватись природою важливо протягом року, не залежно від сезонів! Або ж став нагадування, щоб не пропустити наступний Різдвяний облік птахів)
Текст – Катерина Сердечна
Фото – з архівів 24-го екопікніку від CHYSTO.DE?!
Обкладинка – Артур Засадний
