Цього літа нами був започаткований проєкт “Місяць експериментального сортування” твердих побутових відходів (надалі ТПВ) в трьох гірських громадах Тереблянської долини: Синевирській, Колочавській та Драгівській. Ми розуміємо, якою важливою є робота з громадами, які знаходяться поруч із “Закарпатським морем”, а також періодично чуємо запитання від учасників екопікніків ГО “ЧИСТО.ДЕ”, чи ведеться додаткова інформаційна просвітницька робота з місцевим населенням. Адже логічніше і простіше усунути причину, аніж боротися з наслідками.
Відповідаємо, що робота з представниками влади та місцевими жителями даних громад ведеться з нашого першого візиту на Берег. Однак цей проєкт дав нам багато натхнення та наснаги рухатися ще далі в цьому напрямку. Віримо, що завдяки його результатам ми зможемо налагодити систему управління ТПВ в цих громадах.
Що я можу сказати про менторську програму і місяць експериментального сортування?! Як на мене, то це був ще той челендж, як для нашої команди, так і для місцевих жителів. Але після того, як ми об’їздили села та поспілкувались з жителями громад, які брали участь в цьому експерименті, можу з упевненістю сказати, що люди готові змінюватись на краще і піклуватись про природу, задля майбутнього їхніх родин.
згадує Юля Іващук
Одразу зазначимо, що це для громад експеримент тривав місяць, наша ж команда занурилася в цей досвід ще в середині лютого 2023 року і звітуватиме про результати 27-го вересня. Мова йде про МЕНТОРСЬКУ ПРОГРАМУ 4.0 для підсилення адвокаційних та інших спроможностей організацій громадянського суспільства. Вона впроваджується в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). В ролі нашого ментора виступила правозахисна природоохоронна організація МБО “Екологія-Право-Людина”, яка вже майже 30 років відстоює екологічні права громадян та здійснює діяльність у сфері охорони довкілля.
Ідея провести місяць експериментального сортування народилася вже в процесі навчання і комунікації з менторкою, виконавчим директором та членом Правління ЕПЛ – Оленою Кравченко. Наша ініціатива прагнула шляхом навчання, постійної комунікації та залучення активних мешканців з громад Тереблянської долини створити наочний приклад для їхніх співмешканців. Приклад того, що сортування це не складно і з його допомогою можна вирішити одну з основних проблем громад – налагодити системний вивіз ТПВ. Це матиме прямий вплив на уникнення забруднення твердими побутовими відходами новоствореного ландшафтного заказника “Берег Закарпатського Моря”.
Експеримент
Участь в експерименті було запропоновано 3-м гірським громадам Тереблянської долини: Синевирській, Колочавській та Драгівській.
Офіційна кількість мешканців в громадах складає:
Синевирська ТГ – 6376 (з сайту “Децентралізація”)
Колочавська ТГ – 5029 (паспорт громади)
Драгівська ТГ – 14226 (дані на 1 січня 2021 року)
Разом: 25631 населення
Інформацію про суть експерименту поширили через голів громад, лідерів думок і безпосередньо комунікуючи з мешканцями громад на організованих зустрічах.
Всього прийняло участь:
| Громада | Сімей | Осіб | % від населення |
| Синевирська | 21 | 65 | 1,01% |
| Колочавська | 27 | 118 | 2,35% |
| Драгівська | 28 | 79 | 0,56% |
| Всього | 76 | 262 | 1,02% |
Під час проведення експерименту для представників родин було організовано навчання з сортування, надана детальна інструкція та мішки/пакети різного кольору і об’єму, куди вони мали сортувати відходи родини на наступні фракції: пластик, метал, скло, небезпечні відходи та інше – решту відходів, які не піддаються переробці.
Органіку не збирали, оскільки в сільських громадах практично всі компостують органічні залишки або годують ними худобу. Згідно [1,2,3] – можна вважати, що органіка становить біля 50%.
Терміни проведення експерименту
Експеримент проводився впродовж місяця з 10-го липня до 14 серпня (період між 20-м та 21-м екопікніком). Більшість сортували і відкладали відсортоване всі 4 тижні, хтось 3 або 2 тижні. Команда нашої громадської організації була весь час на зв’язку з учасниками експерименту в спеціально створених чатах у Viber, де вони могли поставити уточнюючі питання, які виникали в процесі.
Збір даних
Після завершення експериментального місяця команда волонтерів з нашої громадської організації побували в кожній родині. Деякі з них звезли свої відходи до сільрад, де так само все переважили від кожного окремо. Зважували саме зібрану вторсировину. “Інші” побутові відходи записували зі слів учасників експериментального місяця. Частина з них їх важила, частина вказувала “на око”.
Всього було зібрано-пораховано:
| кг | Синевирська | Колочавська | Драгівська | Всього |
| Пластик | 19,60 | 79,30 | 51,20 | 151,10 |
| Метал | 19,20 | 38,52 | 45,94 | 103,66 |
| Скло | 111,60 | 243,00 | 211,60 | 566,2 |
| Небезпечні | -* | -* | 9,30* | 9,30* |
| Інші | 162,95* | -* | 261,60* | 424,55* |
Окрім збору статистичних даних по зібраних ТПВ в родинах додатково було проведено анкетування. Його мета – зрозуміти ситуацію з поводженням з ТПВ на сьогодні, аби в подальшій комунікації і з владою громад, і з мешканцями підсилити їх і надати необхідну інформаційно-освітню підтримку.
Анкетування показало, що не в усіх громадах є зрозумілі та чіткі умови логістики вивезення ТПВ для мешканців. Наприклад, у Драгівській громаді дуже різняться відповіді, як стовоно вартості за послугу – від 10 до 100 грн, так і стосовно об’єму, яке забирають для вивозу – від 5 кг до 2 м3. Все це через те, що частина людей вивозить відходи самостійно на сміттєзвалище, яке знаходиться в с.Золотарьово на території Драгівської ТГ, де відсутні обмеження по об’єму та немає сталої вартості за ввіз.
У Синевірській громаді вартість вивозу сміття становить 50 грн. Лиш респонденти не змогли визначитись з об’ємом мішка – 20л, 50л, 20 кг.
І найчіткіші відповіді, а отже і найзрозуміліші правила вивозу ТПВ встановлені для мешканців Колочавської ТГ. Там вивіз вартує 60 грн за 120л.
Ряд мешканців і в анкетуванні, і в особистому спілкуванні зазначили, що частину сміття спалюють та прикопують. Особливо мова йде про поліетилен. Це засмучує і потребує окремого проведення освітніх бесід, щоб пояснити наслідки такого поводження. Але тішить, що в усіх громадах майже не потрапляє у загальні відходи органіка. Бо саме через її перегнивання виділяються парникові гази, в тому числі і метан, а також потрапляє в грунт отруйний фільтрат. В той час, як органіка в компостних ямах – це супер корисне добриво.
Майже всі учасники експерименту зазначили, що знають про небезпечні відходи і зберігають їх вдома, як і належить, в банках з кришками. Дехто навіть відносить батарейки в спеціальний пункт в школі.
На питання “хто стежить за вивозом відходів” – більшість вказали, що сільська рада. Також були варіанти сільський голова, інспектор або ніхто.
Більшість респондентів дізналися про проєкт від сільської ради. Припускається, що більшість учасників є працівниками цієї установи. Є також освітяни, що теж тішить, бо вони передаватимуть свої практичні знання учням.
Щодо того, чи бачать мешканці екологічні проблеми в себе в селі, більшість відповіла ствердно: забруднене довкілля, забруднені узбіччя річок та лісів, погіршення якості води. У Драгівській громаді багато людей стурбовані накопиченням сміття на сміттєзвалищі в с. Золотарьово, а звідси і неприємний запах, і забруднення води.
Ще дуже тішить той момент, що всі мешканці, які взяли участь в експерименті одноголосно озвучили, що готові сортувати далі.
Безпосередні результати
Після опрацювання результатів та відсіювання потенційно помилкових або не цілком точних даних залишилась частина записів по громадах:
| Громада | Сімей | Людей |
| Синевирська | 11 | 38 |
| Колочавська | 17 | 76 |
| Драгівська | 12 | 48 |
Статистичні результати
Для кожної родини пораховано, скільки виходить ТПВ кожної фракції на одну особу на один тиждень.
Далі застосували метод плинної середньої (вікно 3) для зглажування результатів.
На основі цих даних вирахували коефіцієнт варіації для кожної фракції та по кожній громаді.
| Коеф. варіації | Синевирська | Колочавська | Драгівська |
| Пластик | 0,33 | 0,48 | 0,19 |
| Метал | 0,43 | 0,50 | 0,49 |
| Скло | 0,28 | 0,33 | 0,55 |
| Небезпечні | -* | -* | 0,90* |
| Інше | 0,54 | -* | 0,37 |
Середні значення на людину за тиждень за фракціями та громадами
| Середнє знач., г | Синевирська | Колочавська | Драгівська |
| Пластик | 87 | 162 | 187 |
| Метал | 65 | 67 | 129 |
| Скло | 485 | 604 | 612 |
| Небезпечні | -* | -* | 38* |
| Інше | 604* | -* | 865 |
Можемо визначити відсоток кожної фракції відносно всіх відходів. Для цього візьмемо, що органічні відходи становлять 50%, також для порівняння візьмемо дані з морфологічного аналізу по Києву для житлових будинків індивідуальної забудови [3].
| % | Синевирська | Колочавська | Драгівська | Київ |
| Пластик | 3,51% | 4,86% | 5,21% | 2,16% |
| Метал | 2,62% | 2,01% | 3,60% | 2,08% |
| Скло | 19,54% | 18,13% | 17,07% | 14,95% |
| Інші | 24,34% | 25%** | 21,12% | 31,64% |
На графіку добре видно, що дані є відносно релевантними, деякий відсоток завищених даних по пластику, можемо припустити, що заміри по Києву відбувалися відчутно раніше [3]
В той же час розуміємо, що певна частина пластику, яку накопичують в громадах тут навіть не відображена. “Потрібна просвітницька робота, як з поводження з пластиком, так і в інших питаннях. От наприклад пакети та пластикове пакування з солодощів, круп, морозива та ін. зазвичай спалюють в громаді, вважаючи, що це найкращий спосіб поводження з таким матеріалом. Але ми впевнені, що крок за кроком ми дійдемо до нашої мрії — чистого довкілля для свідомих громадян.” – зазначає Іванна Трофименко.
Висновки аналізу
Статистичний аналіз даних (коефіцієнт варіації) показує відносну розбіжність даних, це вказує на суттєві відмінності в умовах. Але це також підтверджує підхід до отримання даних – що вторсировина чітко важилась – більш точні дані, а “інші” відходи визначались “на око” (за частої відсутності можливості важити) самими учасниками експерименту – менш точні дані.
Бачимо різницю між громадами згідно середніх значень на деяких показниках. Наприклад Колочавська громада має суттєву різницю щодо зібраного пластику, а Драгівська щодо скла – на умовну точність цих показників також вказує завищене значення коефіцієнту варіації.
На основі цього можемо вибрати два рівня середніх значень, при “Мінімальному” середньому, при “Більшому” середньому. Але пам’ятаємо, що це ще не еталонний рівень сортування, тобто кількість вторсировини може бути більшою, після тривалішого навчання.
| Середнє знач., г | Базовий | Кращий |
| Пластик | 87 | 187 |
| Метал | 65 | 129 |
| Скло | 485 | 612 |
| Інше | 604* | 865 |
Візьмемо ці дані, порахуємо скільки один житель продукує відходів протягом року
| За рік, кг | Мінімальний | Більший |
| Пластик | 4,54 | 9,76 |
| Метал | 3,39 | 6,73 |
| Скло | 25,30 | 31,93 |
| Інші | 31,52* | 45,14 |
| Органіка (50%)** | 64,76** | 93,56** |
| Всього | 129,51 | 187,12 |
** – оціночні дані (пораховані на основі інших даних)
Тобто в середньому на одного мешканця виходить від 129 до 187 кг всіх відходів. Порівнюючи це з даними 237 кг на мешканця Києва [3], можемо говорити, що в гірській місцевості люди трохи менше генерують відходів (тут не враховано будівельні відходи, тільки побутові, та певна частина ще спалюється).
Щоб порахувати, скільки всього генерують відходів у громадах візьмемо “Мінімальні” та “Більші” середні значення, помножимо на кількість мешканців у 3 громадах (25,6 тис.) та на кількість тижнів у році (52,18).
| За рік у 3 громадах, т | Мінімальний | Більший |
| Пластик | 116 | 250 |
| Метал | 90 | 172 |
| Скло | 649 | 819 |
| Інші | 807* | 1157 |
| Органіка (50%) | 1659** | 2398** |
| Всього | 3319 | 4796 |
** – оціночні дані (пораховані на основі інших даних)
Отже, виходить за рік, що всі 3 громади
продукують від 1659 до 2398 т відходів,
серед них від 807 до 1157 т такі, що не переробляються,
а 855-1241 т можуть йти на переробку.
Але ці дані припускають, що всі 100% населення сортують, що є нереальним, але також потрібно врахувати, що це дані на початковому рівні сортування.
Припущення на основі аналізу
Аналізуючи досвід згаданих громад, які не маючи кілька років назад централізованого вивозу сміття, на сьогодні залучили до цього більше 65% громади згідно наданих Колочавською ТГ, а також враховуючи, що з 76 родин, які були задіяні в експериментальному місяці, до кінця дійшли 40 родин (52%), ми робимо припущення, що за 2-3 роки половина населення з цих громад буде задіяна в процесі сортування за умови їх освітнього супроводу.
Найбільшим здивуванням стало те, що представники громади, які не брали участь в нашому експерименті, мали вдома відсортовані відходи! Коли вони бачили на вулиці трактор, в який ми завантажували вторсировину, то підходили і запитували, чи можна віддати своє. А коли чули ствердне «звісно, ми все заберем!», то телефонували сусідам, рідним, друзям і ті зносили до трактора повні міхи з відсортованою вторсировиною. Дехто робив ремонт і мав настільки ретельно вимиті металеві банки з-під фарби, що ми забрали і їх. Тобто люди сортують попри те, що роздільний збір в громаді не є організованим і чекають на той час, коли зможуть віддати насортоване.
згадує Олена Жук
Ми переконані, що працюючи з активним населенням ми могли б вже за три роки зменшувати навантаження на полігони орієнтовно на 555 т (понад 3000 м³ [4]) ТПВ щорічно і тим самим надавати цим відходам друге життя.
Що стосується “іншого” сміття, яке вже немає змоги переробити, то ми плануємо, заручившись підтримкою голів зазначених громад та обласної влади, спільно знайти рішення, тобто визначити місце, де б могло бути облаштоване для них тимчасове “сховище” під полігон, так як з вивозом “іншого” сміття всі три громади мають проблеми через те, що знаходяться між річками, горами та територією заповідних територій, – все це має законодавчі обмеження на розміщення полігонів, чим значно ускладнює організацію повноцінно функціонуючої системи з утилізації побутових відходів населення.
Не було жодної родини чи жителя, який би сказав «Не хочу далі сортувати». Люди щиро переймалися і перепитували, чи дійсно відсортована вторсировина піде на переробку, а не на звалище із загальним сміттям. І знаєте, насправді ці люди надихають нас, а не навпаки, як вони нам кажуть. Бо після кожної такої зустрічі із місцевими ти розумієш, що просто треба навчити і допомогти організуватись. Люди готові змінюватися разом з нами і робити наш край чистішим
зазначила Валерія Цікава
Джерела
[1] https://zerowastelviv.org.ua/morfolohichnyi-analiz-vidhodiv-u-modulnomu-mistechku/
[2] https://www.ekoltava.org/2023/09/05/vidhody-ta-vijna-ekoltava-provela-nove-analitychne-doslidzhennya
[3] https://golos.kyivcity.gov.ua/files/2014/6/19/zvit.pdf
[4] https://mtu.gov.ua/news/34323.html
Над змістом працювали
Лєна Жук, Катерина Сердечна, Юля Іващук, Іванна Трофименко, Валерія Цікава, Тетяна Шитікова, Тарас Чохрій
Фото надали: Катерина Сердечна, Лєна Жук та з архіву ЦЕДЕМ
Працювала над текстом: Катерина Сердечна
Провів статистичний аналіз: Руслан Бабіля
Підтримувала знаннями і досвідом: д.е.н., проф. Стегней Маріанна Іванівна
Надихнула на ідею дослідження: виконавчий директор МБО “ЕПЛ” і наш ментор Олена Кравченко
